Скжена подорож

Опис скаженоW подорожV по рVчцV Рось з м.Корсунь-ШевченкVвського до с.ХмVльна (маршрут вибрано з мVркування зручностV виWзду до Канева), яка вVдбувалася з 8 по 11 травня 2008 р.

День перший 8.05.06 група в складV 5 чоловVк (колеги по роботV) в 17.00 виWхала з м. Канева вантажо-пасажирським бусом до м.Корсунь-ШевченкVвського. ПродуктовV запаси з метою економVW часу (в нашому розпорядженнV були три вихVдних днV) були закупленV в КаневV, залишалася проблема з надуванням плоту ПСМ-10М (що був нашим основним плав-засобом) та двохмVсного гумового човна.

При в'WздV в мVсто, на мVсцевому автопVдприTмствV, за допомогою компресора плVт був успVшно накачаний та доставлений автомобVлем ГАЗ до рVчки, недалеко вVд музею, в мVсцевVсть пVд назваю “СоснVвка”. Красива природа, хороша погода, трохи пива та горVлочки, дружна компанVя - що ще потрVбно для здVснення скаженоW подорожV по всVм знайомVй та одночасно невVдомVй рVчцV Рось. ТодV ми ще незнали, що за пригоди на нас чекають попереду, яка небезпека пVдстерVгаT за поворотом рVчки. Чекати довелося недовго.

Ставши на воду (ми розмVстилися на плоту, продукти та речV в човнV, на буксирV) близько 20 години ми розпочали свVй маршрут. Спочатку вода була тиха, (але течVя також була присутня) та не встигши намилуватися красою мVсцевоW природи V випити трохи пива, стали вVдчувати прискорення течVW та шум рVчки, який постVйно посилювався, крVм цього починало темнVти, наступала нVч. Пройшовши декVлька перекатVв (швидкVсть течVW на них значно прискорювалась, з води виглядало камVння яке доводилось обходити за допомогою весел), ми побачили кам'яний острVв, справа пройти його було не можливо через слабку течVю та велику кVлькVсть камVння. Основна течVя проходила злVва, де був найбVльший порVг (можна сказати, невеликий водоспад) який мVсцеве населення називаT “Шумки”. Оглянувши порVг з берега, вирVшили пристатати на острVв. ВVн був не великий, але мVсце дозволяло розбити стоянку для ночVвки. НедолVком можна було назвати постVйний шум, говорити доводилось голосно, але за пVвгодини, звикнувши, ми вже на нього не зважали.

Поставивши палатки та зваривши шурпу, ми сVли повечеряти. До столу був запрошений мVсцевий рибалка, пенсVонер “дядя Вова” який (за його словами) ходить на острVв кожен вечVр, як на роботу. ВVд нього ми дVзналися, що ранVше цей порVг проходили на байдарках, але рвало Wх дуже часто. ПообVцявши нам розповVсти легенду про VсторVю мVста Корсунь, “дядя Вова” випив чарку оковитоW та зник у темрявV V невдовзV повернувся з рибкою на юшку. РозповVдь про мVсто ми так V непочули, але самV згадали, що мVсто заснував Ярослав Мудрий для оборони РусV (тодV кордон з “бусурманами” проходив по р.Рось). ВVд рибака також дVзналися, що в ночV, коли падаT вода, по правому руслV на берег виходить раки, але Wх пошук пройшов невдало (хоча V Vнтенсивно), так як V спроба звалити дерево-сухостVй на дрова.

День другий Зранку, в 7.30, в нас уже була зварена уха з чехонV (до-речV дуже смачна) V випивши по 50 грам за День Перемоги вирушили далV, в пошуках пригод. Попереду на нас чекав залVзнодорожний мVст, що був охоронним вVйськовим об'Tктом (виходячи з того що поWзд було чути вночV незважаючи на шум води, мVст знаходився недалеко).

Пропливши з годину, по дорозV милуючись природою ранковоW РосV, що подекуди звужалась або розширювалась в кам'яних берегах, повертала в рVзнV сторони, минаючи красивV острови та лVсистV береги, вVд рибалок, яких в цих мVсцях була велика кVлькVсть, ми дVзналися, що в нас T два варVанти: або нас пропустять пVд мостом або непропустятять. На наше щастя спрацював перший варVант, V пVсля попередження що нам недозволено фотографувати, зупинятися, та нVчого в воду не викидати, ми пVд пильним наглядом вартових швидко пройшли мVст (пVд мостом русло звужене, течVя прискорена). Але не встигли ми зрадVти такому щасливому проходженю, як з'явився вVтер V погнав нас назад до моста (плVт ПСМ-10М маT велику паруснVсть V на ньому не дуже зручно гребти веслами). Так як потрапити пVд автоматну чергу недуже хотVлося, ми вигрVбали як могли V таки вигребли, але недалеко.

Ставши на стоянку за ближнVм поворотом рVки (вVрнVше нас поставив вVтер) ми обдумували своW нерадVснV перспективи. Простий розрахунок показував що з такою швидкVстю ми не тVльки за три днV непройдемо маршрут, а навVть за тиждень навряд чи його подолаTмо. Але назад ми вже незбиралися, V тому вирушили вперед. ОзброWвшись жердиною та допомагаючи веслами ми вирVшили йти пVд берегом, де був слабший вVтер. Мало-помалу ми стали пробиратися вперед. РVчка то звужувалась, то розширювалась, то робила рVзкV повороти. Наша швидкVсть то падала до 0 км/год (на широкому руслV проти вVтру) то пVдвищувалась до 5км/год, а мVсцями можливо V швидше (за вVтром, на швидкVй водV). Димова труба Гарбузинського училища появлялась то злVва, то справа, то посерединV, або зовсVм зникала, V нам здавалося, що цей Гарбузин нVколи незакVнчиться. ДалV раптово на лузV з'явилися корови, якV як виявилося, були ДеренкVвськими. ЗдивованV нашим плотом, вони ще довго слVдкували за нами викручуючи шиW, нVби ми прибули десь з Марса або Венери.

ДалV за ДеренкVвцем на нас чекала доволV серйозна перешкода - рVчка була повнVстю перегороджена заваленим деревом. ПVдVйшовши до впритул, ми спробували перетягнути плVт, ставши на дерево, в найбVльш придатному для цього мVсцV, але мало не втопивши одного з членVв екVпажу вирVшили перейти по берегу. Незважаючи на високV, порослV лозами береги перешкоду було успVшно подолано (за 20 хв.) V ми продовжили свVй шлях. Взнаючи в мVсцевих рибалок подробицV мVсцевостV, ми визначили, що пройшли вже вVдчутний вVдрVзок шляху V в17.00 пристали до берега бVля НабутVвського мосту навпроти цукрового заводу, димова труба якого потVм ще довго нам служила орVTнтиром. Витративши 10 хвилин, ми запаслися пивом в мVсцевому магазинV V без затримки вирушили в подальшу подорож.

Порахуваши свою попередню швидкVсть, було вирVшено заночувати кVлометрVв за 5, десь за Нетеребкою. ШвидкVсть течVW була хороша, вVтер боковий або попутнVй, пиво холодне, мVсцеве населення доброзичливе (що до-речV було весь маршрут - нам розповVдали про небезпечнV дVлянки рVчки, пропонували рибу, запрошували на чарку), так що до поставленоW цVлV ми дVсталися як V запланували, о 20 годинV. За пVдказкою мVсцевих, на ночVвку ми стали пVд сосновим лVсом, бVля села Червоне (нижче, як ми переконалися потVм, подVбного хорошого мVсця засвVтла ми б навряд-чи дVсталися). Щоб розбити табVр прийшлося все спорядження переносити до лVсу метрVв за 100 вVд рVчки, але це було того варте. Розпаливши багаття ми приготували плов, заварили чаю V пVсля вечерV, зморенV, майже вVдразу полягали спати. Якщо незважати на пострVли браконьTрVв та нVчну прохолоду можна сказати що ночVвля пройшла вдало.

День третVй Прокинувшись на свVтанку нам здавалося що ми опинилися в раю. Тихий сосновий лVс, лагVдне ранкове сонце, м'який туман мVж рVкою та лVсом, в якому в далинV то винирали, то знову зникали рибалки, створювали незвичайноW краси краTвиди. ВVтру небуло взагалV, а луг до рVчки був укритий яскраво-зеленим, покритим рясною росою килимом. Покидати це мVсце зовсVм нехотVлося. Але Рось, звиваючись мVж вузьких берегVв, також манила до себе, кликала нас вперед.

Не гаючи часу ми зVбрали спорядження V ще до 8 години стали на воду. Русло рVчки було нешироке, течVя порVвняно швидка V ми допомагаючи веслами йшли вперед. ВVд Нетеребки до СахнVвки Рось проходить по широкому заливному лузV, лVсу немаT, де-не-де по березV ростуть одинокV верби. ОдноманVтнVсть водних видVв компенсували краTвиди гVр в даличинV, найвища з яких (згVдно карти) мала висоту 208 м. Поповнюючи запас води в селV СахнVвка (на межV з Лукою), в найближчому до рVки дворV, вVд хазяWнVв дVзналися що такV мандрVвники як ми до них ще незаходили нV в цьому роцV нV ранVше, хVба-що рибалки на моторних човнах буваT запливають сюди.

ДалV рVчка змVнилася повнVстю - повороти стали крутVшими, швидкVсть течVW в деяких мVсцях значно прискорювались, всV береги були порослV деревами, якV мVсцями падали в воду через пVдмивання берегVв та перекривали русло, залишаючи лише дуже вузькV проходи. Оминаючи виглядаючV з води корчV, проходячи на шаленVй швидкостV вузькV протоки, ми незчулися, як минули цей небезпечний вVдрVзок шляху навVть не встигши зафотографувати його. ДалV по-картV був зображений острVв, який ми вирVшили обVйти злVва, по коротшому руслV. Але як ми його не шукали так V незнайшли, можливо вVн вже зник часом, або прохVд русла був заваленей деревами. Так чи Vнакше, але ми йшли далV, V трохи поборовшись з вVтром стали бVля одного з “павукVв” перекусити.

Ми з цVкавVстю оглянули це гVгантське знаряддя лову (вище по течVW рибалили в основному на вудки, зрVдка стояли екрани або дорожки), навVть не уявляючи що далV на нас чекаT цVла “краWна павукVв”. ЛVс все ближче пVдступав до рVчки V здавалося що вона вся загороджена “павуками” рVзноманVтних конструкцVW: журавлV, на противагах, на розтяжках, з застосуванням рVзноманVтних лебVдок, розмVри вVчок теж змVнювалися вVд дуже маленьких до майже футбольних. Спереду по курсу вся ця технVка то опускалась, то пVдVймалась (риби в нVй ми так V не побачили), але коли ми наближалися до них, то нVкого там небуло, хVба що закинутV вудки лежали на березV без хазяWнVв, V нам здавалося що павуки працюють самV по собV. Це був Межирич, V незабаром ми виплили до моста, де негаючи часу запаслися пивом та продуктами V вирушили далV. БVльша частина подорожV була вже позаду.

Пропливши через мVсце впадVння рVчки Росава в рVчку Рось, ми стали наближатися до Михайловки V вже задумувалися про мVсце для ночVвлV. ПросторV луги стали змVнюватися на порослV лVсом береги, вVтер стих V нам здавалося що вже небуде бVльше нVяких перешкод. Але тут несподVвано, за поворотом, з'явився старий пVдвVсний мVст на металевих тросах, що десь на 90% був уже пVдводою. Перед мостом зVбралась велика кVлькVсть плавучого смVття, гVлля дерев що свVдчило про неможливVсть пропливти через цю загату. Але для нас це була непроблема! РозгрVбши веслами смVття та гVлля, маневруючи центром ваги плота, ми Vз великими труднощами, але таки подолали цю перешкоду. ДVзнавшись вVд мVсцевого населення що до МихайлVвського моста залишилось не бVльше 2 км, ми стали вибирати мVсце для останньоW ночVвлV. Як V минулоW ночV, заночували в вVковому сосновому лVсV, який цього разу пVдходив до самоW води, Tдина незручнVсть - високV обривистV береги (до 3м), втVм цей недолVк було швидко подолано.

РVвно через годину табVр був розбитий, вечеря готова але спати не хотVлося зовсVм - це була наша остання ночVвка. Трохи поспVвавши пVд гVтару ми засинали пVд спVв солов'Wв, якV влаштували цього вечора конкурс на найкращого спVвака. Зоряне небо, тиха вода створювали чудову атмосферу V лише “скаженV” МихайлVвськV коти зрVдка порушували наш спокVй.

День четвертий Цього ранку нVхто нVкуди непоспVшав, хто хотVв виспатися - спав, хто прокинувся ранVше - займався фотографування сходу сонця, ранкового лVсу чи просто грVвся бVля багаття (ця нVч, як V всV попереднV, виявилася досить прохолодною). Та хоча ми зовсVм непоспVшали, поснVдавши гарячим кулешем, о 9 годин вже були на водV.

Вода була тиха, рVчка широка, з помVрною течVTю V ми вже десь за годину, минувши МихайлVвський мVст наближалися до закVнчення подорожV. МетрVв за 100 перед висадкою, ми дружно зVйшли на правий берег, щоб останнVй раз насолодитися красою природи. ПотVм була висадка на лVвий берег (с.ХмVльна, поряд з консервним заводом), здування плота, збирання речей та повернення до Канева. Попиваючи по дорозV пиво, ми вже мрVяли про наступну подорож, буде це пVдкорення украWнськоW Говерли чи сплав по американськVй рVчцV МVсVсVпV, ми ще не вирVшили, але в те що продовження вVдбудеться вVрили всV. PS. В 12 годин дня ми вже були по домVвках V вVдпочивали вVд вVдпочинку. Загальний маршрут подорожV склав на пряму по картV - 32,5 км, по рVчцV (за нашими пVдрахунками) близько 80 км.

Короев Виктор Николаевич: другие произведения.

Отчет: Скжена подорож

Комментарии: 1, последний от 18/05/2008. © Copyright Короев Виктор Николаевич (vasabik99@yandex.ru) Обновлено: 17/02/2009. 12k. Статистика. Отчет. Водный: ,Украина , 80 км , Плот Дата похода 16/05/2008 {4 дн} Маршрут: г.Корсунь-шевченковский - с.Хмильная		Ваша оценка: